Повномасштабна війна різко посилила пожежі, мінне забруднення, фрагментацію оселищ і деградацію лісових екосистем України. Однак сьогодні немає єдиного верифікованого показника загальної площі знищених лісів. Доступні оцінки вимірюють різні явища: вигорілі території, втрату деревного покриву, пошкоджені насадження, заміновані ліси або постійну зміну землекористування. Їх не можна механічно додавати чи називати «вирубаним лісом».
До 2022 року: національна точка відліку
Напередодні повномасштабного вторгнення загальна площа земель лісового фонду України становила близько 10,4 млн га, а лісистість території — 15,9%. Україна вже мала структурні виклики: нерівномірну лісистість регіонів, значну частку одновікових насаджень, кліматичний стрес, пожежі, шкідників, незаконні рубки та недостатньо інтегровану систему моніторингу. Цю вихідну картину визначає Державна стратегія управління лісами України до 2035 року.
Ці показники характеризують площу та лісистість, але не є статистикою щорічних втрат. Для коректного порівняння довоєнного і воєнного періодів Україні потрібна єдина геопросторова база з однаковою методологією для всіх років.
Після 2022 року: новий масштаб ризиків
За оприлюдненою оцінкою, приблизно 425 000 га лісів були забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами. Це не означає, що вся ця площа втратила лісовий покрив. Проте такі території можуть роками залишатися недоступними для інвентаризації, протипожежного захисту, охорони природи та відновлення. Детальніше: Reuters, “Ukraine’s vast forests devastated in the hellscape of war”.
У 2024 році в Україні було зафіксовано майже 9 000 пожеж, які охопили близько 965 000 га земель. Це найвищий показник більш ніж за три десятиліття спостережень. Приблизно третина вигорілої площі припадала на сільськогосподарські землі, тому 965 000 га не можна подавати як площу втрачених лісів. Дані також показують концентрацію пожеж на сході та поблизу лінії фронту, де бойові дії створюють займання, а мінування обмежує доступ пожежників. Джерела: Reuters на основі даних Спільного дослідницького центру ЄС та European Forest Fire Information System — EFFIS.
На цей час найбільш обґрунтований висновок полягає не в одній підсумковій цифрі, а в сукупності підтверджених ризиків:
Тому професійна комунікація має використовувати терміни «вигоріла площа», «втрата деревного покриву», «пошкоджений ліс», «забруднена вибухонебезпечними предметами територія» та «постійна втрата лісу» окремо.
Цей розділ спирається на оприлюднену наукову експертизу д-ра Маркуса Лінднера, головного наукового співробітника Європейського лісового інституту. Він має понад 30 років досвіду у сфері впливу зміни клімату, адаптації лісового господарства, соціально-екологічної стійкості та взаємодії науки, політики і практики. Профіль експерта в European Forest Institute.
З погляду стійкості відновлення не повинно означати автоматичне висаджування тих самих порід на всіх пошкоджених ділянках. Спочатку необхідно встановити причину та рівень деградації, майбутні кліматичні ризики, безпекові обмеження, природну здатність екосистеми до відновлення і цінність оселища. Після цього слід обрати природне поновлення, сприяння природному поновленню, активне відновлення або контрольовану зміну структури насадження.
1. Створити єдину систему обліку воєнних втрат лісів
Україні потрібна постійно оновлювана геопросторова платформа, яка поєднає супутниковий моніторинг, Національну інвентаризацію лісів, кадастрові дані, реєстри пожеж, відомості про мінування та польові обстеження. Кожна ділянка повинна отримати визначену категорію пошкодження, рівень достовірності даних і рекомендований сценарій відновлення.
2. Поставити безпеку перед відновленням
Наземні роботи мають починатися лише після оцінки мінної небезпеки. На недоступних територіях слід використовувати супутникові знімки, дрони, дистанційні сенсори та моделювання пожежних ризиків. Розмінування необхідно планувати разом із протипожежними заходами, охороною водозборів і захистом цінних оселищ.
3. Відновлювати екосистеми, а не лише кількість дерев
Першим вибором має бути природне поновлення там, де збереглися ґрунт, насіннєві дерева та екологічні зв’язки. Активне садіння потрібне на сильно деградованих ділянках, але воно має використовувати місцево придатні породи, генетично різноманітний матеріал і змішані насадження. Такий підхід відповідає Керівним принципам ЄС щодо дружнього до біорізноманіття лісорозведення, лісовідновлення та висаджування дерев.
4. Застосувати наближене до природи лісівництво
Мішані, різновікові та структурно різноманітні ліси краще розподіляють ризики, підтримують біорізноманіття і можуть бути стійкішими до посух, пожеж, буревіїв та шкідників. Практичну рамку пропонують Керівні принципи ЄС щодо наближеного до природи ведення лісового господарства.
5. Захистити найбільш цінні ліси
Праліси, старовікові ліси, природні оселища, водоохоронні ліси та екологічні коридори мають отримати пріоритетний захист. Відновлення повинно з’єднувати фрагментовані території, зберігати мертву деревину там, де це безпечно, та підтримувати природний склад видів.
6. Вимірювати результат, а не кількість висаджених саджанців
Успіх слід оцінювати за виживанням і природним поновленням дерев, видовим та віковим різноманіттям, зв’язністю оселищ, запасами органічного вуглецю, станом ґрунтів, водорегулювальною функцією та зниженням пожежного ризику. Такий підхід узгоджується з Регламентом ЄС про відновлення природи та його офіційним оглядом Європейської Комісії.
7. Поєднати відновлення з освітою та місцевою участю
Лісівники, громади, студенти, науковці, природоохоронці, рятувальні служби та органи влади мають працювати за спільними протоколами. Потрібні практичні курси з дистанційного моніторингу, оцінювання пошкоджень, біовідновлення, протипожежного планування та наближеного до природи лісівництва. Саме тут EUFOR може перетворювати європейські знання на компетентності й рішення для України.
Лісова стратегія ЄС до 2030 року поєднує охорону, відновлення, кліматичну стійкість, біорізноманіття, моніторинг і професійні компетентності. Для України це практична рамка зеленої відбудови: спочатку безпека й достовірні дані, далі екологічна діагностика, потім природоорієнтоване відновлення та довгостроковий контроль результатів.
Головний принцип: Україні потрібно не просто повернути дерева на карту. Необхідно відновити безпечні, різноманітні та кліматично стійкі лісові екосистеми, здатні підтримувати природу, громади й економіку протягом поколінь.
Примітка щодо даних: звіт використовує останні доступні консолідовані відкриті джерела. Воєнні умови, окупація територій і мінне забруднення обмежують повну наземну верифікацію. Показники вигорілої, пошкодженої, замінованої та назавжди знелісненої площі не є взаємозамінними.
